Цікавий клінічний випадок: “100-річна Марія Холіна піднімає настрій усій палаті: стоячи на милицях, декламує вірші та співає коломийки”

Літня донеччанка, якій головлікар Донецької обласної лікарні поставив ендопротез, уже одужала і мріє пережити свого 116-річного співвітчизника.

prottz 2 edited

Марія Микитівна Холіна після заміни тазостегнового суглоба вже пересувається лікарняним коридором у супроводі онуки Ірини, яка обожнює свою бабусю.

100-річна жінка, якій два тижні тому замінили тазостегновий суглоб на штучний, уже пересувається на милицях. Це друга пацієнтка в Україні, якій у такому похилому віці зроблено операцію із заміни тазостегнового суглоба.

“Шансів на те, що кістки в людини в такому віці зростуться, практично ніяких, але моя бабуся хотіла жити”

Стоячи на милицях біля лікарняного ліжка, Марія Микитівна Холіна з виразом декламує вірші, а потім співає хитромудрі коломийки. Пацієнтки в Донецькому НДІ травматології аплодують їй, не приховуючи сліз розчулення.

– Ця напрочуд світла жінка піднімає настрій усім нам, – кажуть про 100-річну Марію Холіну її молоді сусідки по палаті. – Поруч із такою людиною хочеться скоріше одужати.

Марія Микитівна все життя тяжко працювала, пережила окупацію і голод. А останні десять років перед виходом на пенсію… вантажила кокс!

– Я завод відновлювала, а потім на коксових печах там працювала, – розповідає Марія Холіна. – Це дуже шкідливе виробництво, тому мене в 45 років уже на пенсію відправили.

– А решту років свого життя бабуся присвятила мені, – із вдячністю та любов’ю дивиться на Марію Микитівну її онука Ірина Риковська. – Я так рада, що вона знову може ходити, адже бабуся найбільше на світі боялася стати лежачою хворою.

Ірина розповіла, що 24 квітня родина урочисто відзначила 100-річчя бабусі. Вітали довгожительку всі – від начальника ЖЕКу до мера, губернатора і навіть Президента України. А чотири дні потому з ювіляркою трапилася біда: вона зламала шийку стегна. З людьми похилого віку таке трапляється часто – що старша людина, то крихкішими стають її кістки.

– Дізнавшись про діагноз, я перерила безліч літератури і з’ясувала, що з такою травмою моя бабуся довго не проживе: не маючи можливості рухатися, вона за чотири-шість місяців помре або від пролежнів, або від пневмонії, спричиненої застійними явищами в легенях, – ділиться своїми переживаннями Ірина. – Шансів же на те, що кістки в людини в такому віці зростуться, практично жодних. А вона хотіла жити!

Знайти лікарню і лікаря, який погодився б зробити операцію пацієнтці в такому солідному віці, виявилося непросто.

– Нам говорили, що замінити тазостегновий суглоб штучним моїй бабусі в принципі можливо, – продовжує Ірина. – Але оскільки ця операція дуже дорога (сам протез коштує недешево плюс лікарське забезпечення), то ніхто особливо не наполягав на оперативному втручанні. Та й чи переживе моя столітня бабуся таку операцію?

Ірина прочитала, що за кордоном пацієнтам, вік яких наближався до ста років, на сьогодні вже зроблено приблизно 600 операцій з ендопротезування, а в Україні провели лише одну (“ФАКТИ” писали про це в січні минулого року). Жінка два тижні оббивала пороги медичних інстанцій, поки не потрапила до заслуженого лікаря України, директора НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного інституту імені М. Горького Володимира Климовицького (він же головний лікар обласної клінічної травматологічної лікарні).

“Усе життя боялася бути лежачою”

– Саме Володимир Гаррійович став людиною, яка взялася допомогти моїй бабусі, – каже онука довгожительки. – Госпіталізацію він організував за 20 хвилин. Підготовка до операції тривала два тижні. Оперували бабусю 17 травня, а сьогодні вона вже ходить навіть не на ходунках, а на милицях.

– Я півтора року білою заздрістю заздрив своєму колезі, завідувачу кафедри ортопедії та травматології Дніпропетровської медичної академії Олександру Лоскутову, який першим в Україні поставив ендопротез кульшового суглоба 100-річній жінці, – усміхається доктор медичних наук Володимир Климовицький. – Два роки тому була в мене 96-річна пацієнтка, яка ходить із цим протезом і понині. Пам’ятаю, вона ще вичитувала мене перед операцією: “Весна – город чекає. А ти мене на операцію поклав!” Зараз ми плануємо аналогічну операцію 102-річному пацієнтові.

Бойовий настрій людини – бажання не лежати, а самостійно пересуватися навіть у такому похилому віці, за словами співрозмовника, – один із головних чинників для ухвалення рішення про призначення їй такої операції. Успішно проведену заміну тазостегнового суглоба столітній донеччанці професор Климовицький вважає подарунком самому собі до Дня медпрацівника України.

– Мене тішить той факт, що зростає кількість співвітчизників, які хочуть активно жити і в столітньому віці, – зазначає лікарка, – пишаюся тим, що в нас є обладнання, яке дає змогу обстежувати пацієнтів. Адже в такому солідному віці здоров’я в людини далеко не ідеальне, протипоказаний загальний наркоз, тому під час ендопротезування пацієнтові вводять наркоз у хребетний стовп, який діє лише на нижню частину тіла. Та й саму операцію слід провести в максимально стислі терміни.

Марії Микитівні ми встановлювали титановий протез кульшового суглоба, який не потребує цементування. Це не тільки прискорює процес операції, а й є більш безпечним, оскільки організм хворого може агресивно відреагувати на цемент. Обмін досвідом із зарубіжними колегами дав змогу освоїти методики, які ще недавно здавалися нам фантастикою.

Головною нагородою за виконану роботу стали для мене слова моєї пацієнтки. Коли на другий день після операції я запитав Марію Микитівну, як вона почувається, то почув у відповідь: “Чудово!”. А через десять днів вона вже перейшла з ходунків на милиці і надалі зможе пересуватися, спираючись на паличку, навіть сходами.

– Я все життя боялася бути лежачою, люблю гуляти на вулиці, – заявила Марія Микитівна, демонстративно пройшовшись на милицях коридором у супроводі онуки.

Онука Марії Микитівни розповіла, що заради знімка в газеті бабуся попросила принести їй у лікарню свою улюблену сукню.

– Вона досі обожнює обновки і мріє пережити найстарішого – 116-річного! – жителя України, про якого якось прочитала у “ФАКТАХ”- усміхається Ірина.

Джерело: https://helpus.org.ua/a.php?n=520224

Call Now Button